Конденсатори. Конденсаторні решітки.
КОНДЕНСАТОР — теплообмінний апарат, у якому пари холодильного агента, охолоджуючись до температури його конденсації, переходять у рідкий стан. Для цього в холодоагенту має бути віднята теплота, по-перше, отримана ним від охолоджуваного об'єкта, і, по-друге додатково отримана перед надходженням у конденсатор.
ПРИНЦИП ДІЇ.
В компресійному холодильному агрегаті пари холодоагенту сильно нагріваються перед надходженням у конденсатор під час стиснення в циліндрі компресора; в абсорбційному агрегаті пари холодоагенту нагріваються в генераторі від підведеного тепла для виділення їх із розчину. Конденсатор являє собою трубопровід зазвичай вигнутий у формі змійовика, всередину якого надходять пари холодоагенту. Змійовик охолоджується зовні повітрям, що оточує або водою (у великих холодильних агрегатах). Зовнішня поверхня змійовика зазвичай недостатня для відведення тепла повітрям, тому під час повітряного охолодження конденсатора поверхня змійовика збільшують завдяки великій кількості ребер, кріпленням змійовика до металевого листя та іншими способами. Змійовик зазвичай розташовують горизонтально з пода чий холодоагенту у верхній виток.
У холодильних агрегатах побутових холодильників застосовують ребристотрубні та листотрубні конденсатори з повітряним охолодженням. Охолодження таких конденсаторів навколо повітрям забезпечує конденсацію холодоагенту та не викликає жодних незручностей, пов'язаних із застосуванням проточної води під час водяного охолодження.
У холодильних агрегатах побутових холодильників застосовують ребристотрубні та листотрубні конденсатори з повітряним охолодженням. Охолодження таких конденсаторів навколо повітрям забезпечує конденсацію холодоагенту та не викликає жодних незручностей, пов'язаних із застосуванням проточної води під час водяного охолодження.
Конструкції конденсаторів холодильних агрегатів побутових холодильників вирізняються великою різноманітністю. Пояснюється це головним чином економічними міркуваннями — вартістю матеріалів, витратами праці, металомісткістю конструкції, можливістю механізації й автоматизації виробництва та ін.
